Рибалка: Коли я йшов з Динамо, я відчував, що немає дружного колективу
Півзахисник київського "Динамо" Сергій Рибалка під час прес-конференції відповів на запитання вболівальників.
- Сергію, Ви пограли за кордоном, в чеському "Словані". Який досвід ви здобули для себе, як футболісти і як люди, працюючи там?
- По-перше, це був поштовх, аби повернутися в "Динамо", проявивши себе в Чехії. Мені дали можливість пограти, відчути себе легіонером, дізнатися, як ставляться до легіонерів, познайомитися з приємними людьми. Команда там дійсно дуже хороша, дружня. Після кожної гри ми збиралися разом, і навіть тренер приїжджав з нами посидіти, обговорити гру, неважливо, виграли ми її або програли. У мене про Чехію дуже приємні спогади.
- Сергію, чи немає у вас білої заздрості до Бурди, що йому в 19 років дали шанс заграти в "Динамо", а вам у свій час не давали такого шансу?
- Заздрості ніякої немає, навіть білої. Я дуже радий, що Микиті в 19 років дали такий шанс. Він грає дуже впевнено, притому, що його в таких важких матчах почали ставити - з "Шахтарем" і в Лізі Європи, але він ні крапельки не підвів команду. Я сам, коли мені було 19 років, дуже хотів вийти на поле, хоча б у тих іграх, коли рахунок вже був 3:0 або 4:0 на нашу користь. Але не випускали, а випускали легіонерів, які потім їхали через місяць-два. Якось на душі було неприємно, хотілося грати за свій рідний клуб. Але хоч і не давали шанс, продовжував працювати. Тому і поїхав у Чехію, щоб проявити себе, щоб на мене звернули увагу.
- Сергію, які пісні Ви виконали під час "посвячення" у гравці "Слована"?
- Я співав "Білі троянди". У нас в команді був Радослав Ковач, який знав російську мову, так як пограв в Росії, і він підспівував мені. А потім цю пісню в роздягальні масажисти стали часто ставити, коли команда збиралася вранці, і всі її співали. Взагалі в "Словані" багато традицій, коли туди потрапляєш, відразу відчуваєш себе частиною команди. Всі тебе запитують, чим допомогти. Навіть подарунки один одному дарують. Загалом, колектив був дуже веселий, приємний.
- Ви спілкуєтеся зі своїми тепер вже колишніми одноклубниками по "Словану"?
- Іноді листуємося. По скайпу спілкуюсь зі своїм хорошим товаришем, це дорослий чоловік, йому 45 років, який дуже допоміг мені на першому етапі, показав Ліберець, Прагу, допоміг підучити мову, навіть німецьку. Ще спілкуюся з Ковачем, він нещодавно мені писав, вітав, що я пробився в основний склад "Динамо", говорив, що радий за мене. Може, зустрінемося в плей-офф Ліги Європи.
- Чим відрізняється чеський футбол від українського?
- Акцент в Чехії робиться на боротьбу. Ще там більше довіряють своїм молодим гравцям, там немає дорогих легіонерів, як в Україні. Там дають молодим гравцям дорогу, щоб згодом продати в чемпіонат сильніший.
- В чому секрет поліпшення гри київського "Динамо" за останній час?
- Можу сказати по собі, що коли я йшов з "Динамо", я відчував, що команди немає, немає дружного колективу. Мені здається, це залежить від тренерського штабу. Коли я повернувся зараз, Сергій Станіславович Ребров постійно спілкується з гравцями, допомагає всім, цікавиться, у кого які проблеми. Рауль дуже дохідливо пояснює тактику, що потрібно робити команді і кожному гравцеві. Мені здається, що раніше такого не було, подивилися п'-ять хвилин відео і пішли на поле, хто як може, так і грає. А зараз же багато часу приділяється тактиці, розбору кожної гри.
- В який момент ви вирішили пов'-язати своє життя з футболом?
- Я просто бігав з м'-ячем у рідному селі, мені це просто подобалося, і я тоді не думав ще про кар'-єру футболіста. Але коли переїхав у Харків, почав серйозно займатися футболом, і зрозумів, що працювати або вчитися це не моє, і почав більше присвячувати себе футболу, намагатися досягти максимуму в футболі. А потім буде все інше.
- У яких топ-клубах Європи Ви б хотіли пограти?
- Мені зараз подобається "Реал".
- Хто, на Ваш погляд, гідний отримати Золотий м'-яч у цьому році?
- Нойєр, він провів хороший сезон.
- Що для вас означає "Динамо" (Київ)? Просто так склалася доля, що ви граєте тут? Чи це на все життя? Чи б'-ється у ваших грудях "динамівське" серце?
- Звичайно, це моя мрія з дитинства. Як можна забути ці матчі 98-99-х років, коли "Динамо" в Лізі чемпіонів грало так, що аж мурашки по шкірі бігли, і переповнений стадіон скандував "Динамо". Тому я з самого дитинства мріяв грати в цьому клубі.
